В інклюзивних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів можуть навчатися діти з особливостями психофізичного розвитку таких категорій:
· - з порушеннями опорно-рухового апарату, діти з церебральними паралічами, наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах, з вродженими і набутими деформаціями опорно-рухового апарату, аритрогрипозом, хондродистрофією, міопатією;
· з порушеннями слуху (із втратою слуху від 30-ти і більше децибел – глухі, слабочуючі);
· - з важкими мовленнєвими порушеннями;
· - з порушеннями зору;
· - із затримкою психічного розвитку;
· - з обмеженими можливостями розумового розвитку.
У класі (групі) може бути не більше трьох дітей з особливостями психофізичного розвитку. При цьому доцільно комплектувати дітей, які мають порушення однієї категорії (слуху або зору тощо). Час перебування дітей з особливостями розвитку в загальноосвітньому навчальному (дошкільному) закладі може змінюватися наказом директора на підставі висновків психолого-медико-педагогічної консультації про стан психофізичного розвитку кожної дитини (за результатами обов’язкового щорічного обстеження).
Для учнів з особливостями психофізичного розвитку необхідні спеціальні пристосування приміщень закладу (ліквідація архітектурних бар’єрів, побудова пандусів, переобладнання туалетних кімнат, посилення освітлення навчальних приміщень, створення у класах (групах) ігрових куточків тощо, а за потреби – придбання спеціального обладнання та адаптаційного устаткування. Прикладом пристосування навчального середовища є створення центрів діяльності, розташування меблів таким чином, щоб діти могли працювати індивідуально, в малих та великих групах; забезпечення можливості вільно обирати центр діяльності і переміщуватись з одного центру до іншого; наповнення центрів діяльності відповідними навчальними матеріалами, посібниками, наочністю, додатковою літературою, індивідуальними картками-завданнями; обладнання місця для проведення ранкових зустрічей, куточку усамітнення, місця для гри, виставки дитячих робіт .
Основні напрями психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання:
1. Психопрофілактична та психокорекційна допомога дитині з особливими освітніми потребами.
2. Інформаційно-роз'яснювальна робота з педагогами і батьками.
3. Психологічне консультування батьків.
4. Створення сприятливого соціально-психологічного середовища через спеціальну підготовку педагогів та учнів конкретного класу.
Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекційно спрямованими. Це означає, що кожна тема, яка вивчається в школі, кожний метод і прийом, використаний вчителем чи вихователем, мають не лише сприяти засвоєнню знань, умінь, навичок, формуванню поведінки, а й повинні спрямовуватися на виправлення вад психофізичного розвитку (залежно від дефекту).
Система корекційного впливу на учнів має бути розрахована на тривалий час і діяти на особистість у цілому, в єдності таких її компонентів, як: пізнавальні, емоційно-вольові психічні процеси; досвід (знання, вміння, навички); спрямованість, поведінка. Відповідно вчителеві необхідно узгоджувати педагогічні впливи з медичними і психологічними; дотримуватись послідовності і наступності в корекційно-виховній роботі, єдиного охоронно-педагогічного режиму в школі і сім’ї. Починаючи працювати з учнями, вчитель має враховувати індивідуальну структуру дефекту кожної дитини (первинний дефект, вторинні дефекти, подальші ускладнення) та збережені можливості, тобто, вивчити досвід дитини, її спрямованість, поведінку
